Огляд документів, що відображають механізм протиправної діяльності професійних учасників судочинства

Анотація

Мета статті — визначити особливості огляду й аналізу паперових і електронних документів як джерела відомостей про механізм протиправної діяльності професійних учасників судочинства під час розслідування кримінальних правопорушень проти правосуддя. Для досягнення мети застосовано комплекс загальнонаукових, спеціально-юридичних і філософських методів, що забезпечили системний підхід до вивчення документів як носіїв доказової інформації в умовах цифровізації судочинства. Обґрунтовано, що огляд документів має похідний, об’єктний характер, його здійснюють у межах єдиної процесуальної форми огляду, передбаченої ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України. Визначено допустимі джерела походження документів, що можуть бути об’єктами огляду: добровільне надання учасниками провадження, отримання в порядку тимчасового доступу, а також вилучення під час обшуку, який у справах цієї категорії є найбільш поширеним способом отримання доступу до документів і їх вилучення. Запропоновано класифікацію типових об’єктів огляду (процесуальні документи сторони обвинувачення, документи щодо реалізації права на захист, матеріали й цифрові записи автоматизованих систем, службові документи з обмеженим доступом, внутрішнє службове листування й інші організаційно-розпорядчі матеріали). Узагальнено, що документи можуть бути як підробленими (містити ознаки матеріальної або інтелектуальної підробки), так і формально автентичними без зовнішніх ознак фальсифікації, однак протиправними за змістом або функційним призначенням у механізмі зловживань. Акцентовано увагу на особливостях огляду електронних документів і комп’ютерних даних: необхідності залучення спеціаліста, фіксації метаданих, журналів подій, забезпеченні незмінності цифрової інформації та належного процесуального документування результатів. Результати дослідження можуть бути застосовані для вдосконалення тактичних рекомендацій з огляду документів і підвищення ефективності доказування в кримінальних провадженнях щодо злочинів проти правосуддя, учинених професійними учасниками судочинства.