ПУБЛІКАЦІЙНА ЕТИКА ТА РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ВИДАННЯ

Редакційна  колегія збірника наукових праць «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики» (далі — Збірник) заохочує й спонукає авторів наукових праць дотримуватися належного рівня формальних і етичних вимог до підготовки та опублікування наукових статей, що подаються до редакції збірника. Ці норми зумовлені стандартами якості наукових робіт і їх викладення (https://osvita.kpi.ua/files/downloads/Standart_EPVO.pdf), прийнятими у світовому науковому товаристві, зокрема, публікаційними принципами Publishing Ethics Resource Kit (PERK), рекомендаціями Elsevier, Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE), Етичним кодексом ученого України, а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій, редколегій і редакцій видань.

Редколегія збірника наукових праць, автори та рецензенти для розгляду спірних питань можуть звернутися до Комісії з питань етики та академічної доброчесності ННЦ ІСЕ.

Наведені нижче правила орієнтовані на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам Збірника, та передбачає всебічний аналіз її переваг і недоліків, а також нададуть істотну допомогу в підготовці наукових публікацій вченим, викладачам, аспірантам, студентам закладів вищої освіти, працівникам правоохоронних органів, суддям, судовим експертам та іншим практичним працівникам.

Члени редакційної колегії видання і/або сторонні незалежні експерти рецензують статті відповідно до принципу об’єктивності та з позицій міжнародних академічних стандартів.

Редакційна колегія залишає за собою право на стилістичну правку рукопису. З автором узгоджуються правки, які, на думку редакції, можуть змінити зміст тексту.

Редакційна колегія наукового видання залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці Збірника.

Висловлені у статтях думки та пропозиції не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, статистичних даних, прізвищ та цитат несуть автори.

Зберігається право на незначну літературну редакцію текстів та скорочення, зі збереженням авторського стилю.

Надані матеріали не повертаються та не можуть бути надруковані в інших наукових виданнях.

Принципи етики редакційної колегії

При прийнятті рішення про публікацію редколегія керується позитивним висновком рецензента, що є визнаним фахівцем у відповідній галузі (має науковий ступінь та публікації з теми статті) і не має з автором рукопису конфлікту інтересів.

Інтелектуальний зміст рукописів оцінюється незалежно від раси, статі, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних поглядів авторів.

Не публікується рукопис, якщо є підстави вважати, що він є плагіатом.

Редакційна колегія забезпечує незалежне рецензування, у межах якого дані авторів і рецензентів закриті для обох сторін.

Уся інформація щодо статті (зміст, рецензії, рішення) є конфіденційною. Власні імена та адреси електронної пошти, отримані внаслідок редакційно-видавничої діяльності, редакційна колегія може використати лише для реалізації мети і завдань збірника.

Редакційна колегія забезпечує боротьбу з академічним шахрайством, виявлення фальшивих рецензентів, куплених авторств, маніпуляцій цитуванням, недеклароване використання технологій штучного інтелекту, а також незалежність рецензентів і редакторів, недопущення комерційного впливу на науковий зміст видання.

Редакційна колегія не залишає без відповіді звернення, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктної ситуації вживає всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Редакційна та консультаційна ради підтримують такі положення та принципи видавничої етики:

Принципи етики рецензента

Рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який є інтелектуальною власністю авторів і не може передаватися для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.

Надаючи рукопис на рецензію, автори довіряють рецензентам результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких можуть залежати їх репутація та кар'єра. Розголошення конфіденційних відомостей рецензування рукопису порушує права автора. Порушення конфіденційності можливо тільки в разі заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов'язкове.

Рецензент здійснює рецензування авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданого рукопису статті та визначення рівня його відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Персональна критика автора неприйнятна.

Рецензування необхідно проводити рецензентом у строк, що забезпечить своєчасність публікації і результатів досліджень. Якщо рецензент не зможе надати (підготувати) рецензію у визначний термін, то він повинен повідомити про це редакційну колегію.

Рецензент не бере до розгляду рукописи за наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними із рукописом.

Принципи етики автора наукової статті

Редакційна колегія захищає репутацію Збірника, права авторів і розслідає звернення щодо випадків плагіату або неналежного використання статей, опублікованих у Збірнику. Подані матеріали можуть перевірятись на наявність повторів уже опублікованих текстів. У разі виявлення плагіату або наявності фрагментів тексту без дозволу правовласників або посилань на них, виконаних відповідним чином, а також у разі сумнівів щодо авторства статті, редакційна колегія залишає за собою право вжити таких заходів: оприлюднення виправлень, вилучення статті зі Збірника, а також інші відповідні правові дії.

Автор (співавтори) статті гарантує (гарантують), що поданий рукопис:

  • надає достовірні результати проведених досліджень;
  • не є плагіатом;
  • не був опублікований раніше на будь-якій мові;
  • містить покликання на використані під час підготовки статті публікації.

Якщо у проведеному автором (співавторами) дослідженні були залучені люди, тварини або їх біологічні матеріали, а також використані їхні персональні або конфіденційні дані, що підпадають під дію відповідного законодавства України, то для забезпечення об’єктивності та дотримання загальноприйнятих етичних принципів автор (співавтори) мають зазначити це перед переліком посилань окремим розділом «Дотримання етичних стандартів» відповідного змісту:

«Усі процедури, виконані під час досліджень за участю людей, відповідали етичним стандартам Етичного кодексу ученого України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002550-09#Text), а також Гельсінській декларації Всесвітньої медичної асоціації щодо медичних досліджень за участю людей (https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/)»

або

«Під час проведення дослідження було дотримано відповідні міжнародні (зокрема, вимоги Директиви 2010/63/ЄС Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу від 22.09.2010 «Про захист тварин, що використовуються в наукових цілях» і Європейської Конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей, від 18.03.1986) та національні рекомендації щодо догляду та використання тварин (зокрема, з урахуванням вимог Законів України «Про ветеринарну медицину» і «Про захист тварин від жорстокого поводження)».

Подаючи матеріали для публікації, автори погоджуються з тим, що у разі прийняття матеріалів до друку останні можуть бути розміщені в електронних базах даних з обов’язковим зазначенням авторства та збереженням авторських прав у повному обсязі.

Подання неправдивої інформації прирівнюється до неетичної поведінки і є неприйнятними. 

Доступ до даних і збереження даних

Редакційна колегія може звернутися до авторів з проханням надати додаткові вихідні дані для редакторського огляду. Автори повинні бути готові надати вільний доступ до таких даних.

Політика щодо отримання обов’язкового висновку у дослідженнях, що проводяться із залученням людей, тварин або їх біологічних матеріалів, персональних або конфіденційних даних

Редакційна колегія Збірника ураховує рекомендації COPE та положення чинного законодавства України стосовно порядку публікації результатів наукових досліджень, у яких було залучено людей, тварин, їхні біологічні матеріали або використано персональні або конфіденційні дані.

Якщо в авторському матеріалі використано інформацію, що містить персональні, конфіденційні (зокрема, медичні) або інші чутливі дані, що розкривають чи дають змогу визначити учасників експериментального дослідження, то автор (співавтори) має (мають) обов’язково надати позитивний висновок комісії з питань етики (або іншого уповноваженого органу) установи, в якій проводилося це експериментальне дослідження, щодо дотримання у ньому відповідних міжнародних і національних етичних норм.

Ураховуючи проблематику видання, редколегія вважає доцільним приділяти особливу увагу дослідженням, у яких беруть участь особи із вразливих груп населення (зокрема, підозрювані, обвинувачені, засуджені, особи, звільнені від кримінальної відповідальності або покарання, потерпілі або інші учасники кримінальних проваджень), персональні дані яких обов’язково мають бути знеособлені на етапі авторської підготовки рукопису до подання.

Також авторам необхідно дотримувати принципи охорони таємниці слідства, приватності та захисту персональних даних, а також вимоги чинного кримінального процесуального законодавства України, оскільки їхні дослідження можуть використовувати матеріали досудових розслідувань, судових розглядів кримінальних проваджень або судових експертиз.

Редколегія не приймає до публікації матеріали, що прямо або опосередковано виправдовують жорстоке поводження з людьми чи жорстоке поводження з тваринами, схвалюють порушення етичних стандартів досліджень чи містять заклики до вчинення протиправних дій, навіть якщо автор (співавтори) надали відповідний висновок комісії з питань етики.

Оскільки профіль видання допускає правовий аналіз порушень чинного законодавства (зокрема, описи насильства, жорстокого поводження, злочинів або інших соціально чутливих явищ), редколегія може супроводжувати публікацію відповідним застереженням: «Стаття містить опис протиправних дій або чутливого контенту і подається виключно з науковою метою для фахівців у галузі права, криміналістики, медицини, психіатрії та суміжних дисциплін».

Політика щодо плагіату

Щодо протидії плагіату у наукових публікаціях Збірника — див. докладніше.

Одночасні публікації

Автор/автори не може публікувати наукову статтю, у якій описується одне й те саме дослідження, у більш ніж одному журналі/збірнику. Подання наукової статті до більш ніж одного журналу/збірника одночасно розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним. Автор/автори  не повинен подавати на розгляд в інші журнали/збірники раніше опубліковані статті. Іноді публікація деяких видів статей (наприклад, методичні рекомендації щодо проведення експертних досліджень, документування військових злочинів росії проти України, переклади міжнародних документів) у більш ніж одному журналі/збірнику є виправданою, у разі дотримання відповідних вимог. Автори та члени редакційної колегії задіяних видань повинні дійти згоди стосовно того, що вторинна публікація повинна відображати ті самі дані й таку саму їх інтерпретацію, як і первинний документ. Також у вторинній публікації має бути наведене посилання на первинну публікацію.

Підтвердження джерел

Бібліографія — список, набагато більший за обсягом від посилань. Він містить у собі всі джерела, які використовував автор під час підготовки тексту роботи.

References — довідкова інформація, список літератури, під час складання якої використовуються транслітерація. Він іде блоком і повторює бібліографію англійською мовою, незалежно від того, є в ній іноземні джерела чи ні.

У процесі дослідної діяльності автор/автори наукової праці зобов’язаний здійснити науковий пошук, щоб знайти оригінальні публікації за відповідною темою наукового дослідження й належним чином розкрити джерела матеріалів, використаних у його роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором. Автори повинні наводити посилання на публікації, що здійснили фундаментальний вплив на визначення характеру та природи наданої роботи. Інформація, отримана в приватному порядку, шляхом приватної розмови, листування або обговорення з третіми особами, не може використовуватися без отримання відкритого письмового дозволу першоджерела. Також інформація, отримана при наданні/отриманні конфіденційних послуг, таких як судові акти або заявки на гранти, не може використовуватися без письмового дозволу виконавця цих послуг. Автор/автори повинен цитувати публікації належним чином і чітко вказати джерела всієї процитованої або наданої інформації та оформити бібліографічні посилання на використані джерела відповідно до встановлених вимог. Автор/автори також повинен робити посилання на реально використані редакції нормативних актів, ураховуючи їх змінюваність і розміщення на відповідних ресурсах.

Авторство рукопису

Авторство повинно бути обмежене тими особами, хто зробив значний внесок у концепцію, дизайн, виконання або інтерпретацію заявленого дослідження. Вони мають бути перераховані як співавтори. Співавторами публікації мають бути всі особи, які здійснили значний науковий внесок у надану роботу та розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в тексті у формі подяки. Автор, який надає рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі й саме ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаній кількома авторами, той з авторів, хто надає до редакційної колегії контактні відомості, документи й листується з редакційною колегією, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в збірнику. Автор/автори повинен гарантувати, що імена всіх співавторів зазначено в статті, і жодної особи, що не є співавтором, до них не віднесено, що всі співавтори ознайомилися з остаточним варіантом наукової роботи та схвалили її.

Стандарти об’єктивності

Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб автори і редактори могли зрозуміти, на чому базуються їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент уже був раніше опублікований, має супроводжуватися відповідним посиланням.

Якщо в рецензії містяться рекомендації по доопрацюванню статті, редакційна рада разом з консультативною радою збірника направляє автору текст рецензії з пропозицією їх врахування при підготовці нового варіанта статті або аргументовано спростувати. Доопрацьована автором стаття повторно направляється на рецензування.

Члени редакційної колегії за участі консультативної ради можуть прийняти рішення залучити одного або кількох рецензентів, участь яких оспорюють автори, якщо думки цих рецензентів важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому разі, коли існують серйозні протиріччя між поданим до публікації рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.

У випадку виникнення невирішуваних протиріч відносно рукопису статті, редакційна рада може направити рукопис на додаткове рецензування.

Оригінали рецензій зберігаються протягом 3 років.

Підтвердження джерел

Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосередній стосунок до роботи, що рецензується; також він повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між поданим рукописом і будь-якою опублікованою статтею.

Етичні зобов’язання читачів Збірника та інших користувачів викладеної у збірнику інформації

Під час використання опублікованих матеріалів у контексті інших документів необхідне посилання на першоджерело публікації. Допускається поширення в електронних мережах будь-яких статей зі збірника або витягів з них, але за умови обов’язкового посилання на першоджерело.

Претензії щодо протизаконних публікацій без дозволу авторів (у разі їх смерті – без дозволу  редколегії Збірника) можуть бути висунуті окремим автором або ННЦ ІСЕ.

Користувачі сайту — читачі Збірника, автори можуть надсилати поштою на адресу редакційної ради свої коментарі, запитання щодо публікацій у збірнику тощо, дотримуючись загальновизнаних норм етики. Редколегія зобов’язана забезпечити оброблення й оприлюднення таких матеріалів і сприяти доведенню відповідної інформації до авторів цих публікацій.