ПРОТИДІЯ ПЛАГІАТУ

Автори/співавтори наукових статей повинні подавати повністю оригінальні роботи, а якщо автори/співавтори використовували роботи і/або висловлення інших науковців, вони повинні бути належним чином оформлені у вигляді цитат/посилань.

Цитата — фрагмент (уривок) з правомірно оприлюдненого твору, записаного виконання, правомірно оприлюдненої фонограми або відеограми, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора та/або виконавця, виробника фонограми, виробника відеограми і джерела цитування, іншою особою з метою зробити зрозумілішими власні твердження або для посилання на вираження іншої особи в незмінному (автентичному) вигляді або в перекладі такого фрагмента (уривка).

Посилання — список, який включає тільки ті джерела, в яких є прямі посилання по тексту (коли цитату того чи іншого автора можна побачити в тексті).

Плагіат — це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Існують різні форми плагіату, наприклад, «видання» чужої статті за власну, копіювання або перефразування значної частини чужого тексту (без посилання на першоджерело та зазначення авторства), присвоювання результатів досліджень, проведених іншими науковцями тощо. Плагіат у всіх його формах розцінюється як неетична поведінка та є неприйнятним. У разі виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів.

Формулювання авторами основних тез і висновків має бути чітким і однозначним без підробки отриманих даних або неналежного маніпулювання ними.

У протидії плагіату редколегія керується відповідними Законами України та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», для запобігання запозичень у письмовій або електронній формі, опублікованих повністю або частково під своїм іменем без посилання на автора — ст. 69 Закону України «Про вищу освіту», листом МОН України № 1/11-8681 від 15.08.2018, Рекомендаціями щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо), рекомендаціями Elsevser.

6 способів уникнути академічного плагіату

  • Ніколи навмисно не займайтеся плагіатом. Ризикувати не варто, тому що ймовірність бути спійманим висока і зростає з кожним роком у міру того, як дедалі більше установ купують програмне забезпечення для виявлення плагіату.
  • Завжди використовуйте лапки і посилання. Щоб знайти точні цитати і створити правильно оформлене посилання, потрібно більше зусиль і часу, але це дуже важливо. Існує безліч вільно доступних програм, які спрощують підготовку і відстеження рекомендацій.
  • Перефразуйте тільки за необхідності і включайте посилання. За можливості використовуйте цитовані уривки і стежте за тим, щоб будь-який збіг слів з оригіналом був мінімальним і виправданим.
  • Цитуйте посилання при використанні фактів, які можуть перебувати за межами бази знань цільової аудиторії.
  • Копіюйте фрази з особливою обережністю, якщо ви не є їх носієм. Не використовуйте цілі речення з опублікованих робіт або навіть фрази, що складаються більш ніж із трьох слів, якщо тільки ці фрази не мають суто технічного характеру, як у базовому описі статистичних результатів.
  • Завжди дякуйте людям за їхні ідеї, щоб уникнути ризику «плагіату ідей».

Редакційна та консультаційна ради не заперечують проти використання авторами інструментів штучного інтелекту у своїх дослідженнях та написанні статей. Проте дуже важливо підтримувати прозорість і підзвітність у наукових публікаціях. Генеративний ШІ та технології з його допомогою слід використовувати лише для покращення читабельності та мови вашої роботи. Автори несуть повну відповідальність і підзвітні за зміст своєї роботи. Тому від авторів ми жадаємо отримувати  повідомлення, в яких  зазначаються інструменти штучного інтелекту. Авторам слід утримуватись від використання інструментів штучного інтелекту для прийняття рішень або висновків.

Якщо використання штучного інтелекту буде виявлено без належного повідомлення, стаття може бути відкликана. Дотримуючись цих рекомендацій, автори можуть забезпечити відповідальне та етичне використання інструментів штучного інтелекту у своїх матеріалах, зберігаючи цілісність своїх досліджень та зміцнюючи довіру у науковій спільноті.

Видання друком (часткове або цілковите) власних раніше оприлюднених наукових результатів як нові наукові результати є самоплагіатом.

Самоплагіат неетичний. Виняток можна зробити для цитування стислих фраз із власних статей з розміщенням відповідних посилань.