Криміналістичні ДНК-обліки у світі та в Україні: історія становлення та перспективи розвитку
DOI:
https://doi.org/10.32353/khrife.2.2026.13Ключові слова:
криміналістичні ДНК-обліки; історія становлення; перспективи розвитку; кількість ДНК-профілів; критерії включення; коефіцієнт ефективності.Анотація
Мета статті — аналіз історії виникнення, становлення та особливостей наповнення наявних криміналістичних ДНК-обліків у світі й в Україні, окреслення можливих перспектив розвитку. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання (порівняльно-правовий, формально-юридичний, прогнозування, моделювання, аналіз і синтез). З’ясовано, що історія виникнення, формування та специфіка наповнення криміналістичних ДНК-обліків мають свої особливості в кожній країні й залежать від багатьох чинників, поміж яких владні режими (авторитаризм — як, наприклад, у Китаї), історичне минуле (культурний слід диктатури та недовіра до поліції, як у Португалії), стан захисту прав людини та ін. Бази даних генетичних ознак можна групувати за різними принципами, основними з яких є такі: наповненість (кількість наявних профілів), критерії включення (обмежувальної або експансивної дії), коефіцієнт ефективності. Аналіз становлення української системи ДНК-ідентифікації свідчить про поступовий перехід від поодиноких експертиз до створення централізованої системи, яка за своєю структурою та принципами наближена до європейських моделей середнього наповнення.
Посилання
Amelung, N., Granja, R., Machado, H. (2021). Modes of Bio-Bordering: The Hidden (Dis)integration of Europe. Singapore : Palgrave Pivot. DOI: 10.1007/978-981-15-8183-0.
Asplen, Ch. (2009). ENFSI Survey on the DNA Profile Inclusion, Removal and Retention of Member States’ Forensic DNA Database / ENFSI : web. URL: http://enfsi.eu/wp-content/uploads/2016/09/enfsi_report_on_dna_legislation_in_europe_0.pdf.
Bernotaite, A. (2020). Building of the World’s Largest DNA Database: The China Case / In: Shrivastava P., Dash H. R., Lorente J. A., Imam J. (eds) Forensic DNA Typing: Principles, Applications and Advancements. Singapore : Springer. DOI: 10.1007/978-981-15-6655-4_33.
Brown, T., Geddes, L., Gill, P., et al. (2017). Making sense of forensic genetics: What can DNA tell you about a crime? London : Sense About Science. URL: https://senseaboutscience.org/wp-content/uploads/2017/01/making-sense-of-forensic-genetics.pdf.
Butler, J. M. (2015). The future of forensic DNA analysis. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series B, Biological Sciences. Art. 370(1674):20140252. DOI: 10.1098/rstb.2014.0252.
Corte-Real, F. (2004). Forensic DNA databases. Forensic Science International. Vol. 146. Suppl: S143–4. DOI: 10.1016/ j.forsci-int. 2004.09.043.
Diachenko, N. M. (2011). Osnovni etapy rozvytku molekuliarno-henetychnoi ekspertyzy v Derzhavnomu naukovo-doslidnomu ekspertno-kryminalistychnomu tsentri MVS Ukrainy [The main stages of the development of molecular genetic examination at the State Scientific Research Expert and Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Kryminalistychnyi visnyk. № 1 (15). URL: https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/arxiv/tom-15-1-2011-kriminalisticnii-visnik [in Ukrainian].
Dubonos, K. V. (2023). Aktualni pytannia vprovadzhennia elektronnoho reiestru henomnoii informatsii liudyny [Current Issues in Implementing the Electronic Register of Human Genomic Information]. Sudova ekspertyza v konteksti vidnovlennia Ukrainy : mat-ly III vseukr. nauk.-prakt. konf. (Lviv, 09.06.2023). Kyiv. URL: https://intelect.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/sudova-ekspertyza-2023-druk.pdf [in Ukrainian].
ENFSI survey on DNA databases in Europe 2020 (2021) / ENFSI : web. URL: https://enfsi.eu/wp-content/uploads/2021/09/ENFSI-survey-DNA-database-Europe-2020.pdf.
Ge, J., Sun, H., Li, H., Liu, C., et al. (2014). Future directions of forensic DNA databases. Croatian medical journal. Vol. 55. No. 2. DOI: 10.3325/cmj.2014.55.163.
Klippenstein, K. (2023). FBI hoovering up DNA at a pace that rivals China, holds 21 million samples and counting / The Intercept_ : web. Aug 29. URL: https://theintercept.com/2023/08/29/fbi-dna-collection-surveillance/.
Kostikov, I. Yu., Mariiko, V. V., Shcherbakova, Yu. V. ta in. (2023). Molekuliarno-henetychna identyfikatsiia osib, zahyblykh pid chas rosiiskoi zbroinoi ahresii proty Ukrainy: uspikhy ta problemy [Molecular-genetic identification of persons who died during Russian armed aggression against Ukraine: successes and challenges]. Kryminalistychnyi visnyk. № 1 (39). DOI: 10.37025/1992-4437/2023-39-1-10 [in Ukrainian].
Kotliarenko, L. T., Kofanov, A. V. (2021). Perspektyvy zakonodavchoho zabezpechennia henetychnoi identyfikatsii viiskovosluzhbovtsiv [Prospects for legislative support for genetic identification of military staff]. Vykorystannia dosiahnen suchasnoi nauky y tekhniky v rozkrytti zlochyniv : mat-ly mizhvidom. nauk.-prakt. kruhl. stolu (Kyiv, 25.02.2021). Kyiv. URL: https://elar.navs.edu.ua/server/api/core/bitstreams/77ecfb89-3122-474f-8571-299f0fbfbf29/content [in Ukrainian].
Lehka, O. (2022). Pravova rehlamentatsiia reiestratsii henomnoii informatsii liudyny: mizhnarodnyi ta vitchyznianyi dosvid [Legal regulation registration of human genomic information: international and domestic experience]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Pravo. Vyp. 72. Ch. 2. DOI: 10.24144/2307-3322.2022.72.44 [in Ukrainian].
Machado, H., Granja, R. (2020). Forensic Genetics in the Governance of Crime. Singapore : Palgrave Pivot. DOI: 10.1007/978-981-15-2429-5_4.
Martin, P. D., Schmitter, H., Schneider, P. M. (2001). A brief history of the formation of DNA databases in forensic science within Europe. Forensic Science International. Vol. 119. Is. 2. DOI: 10.1016/s0379-0738(00)00436-9.
Martynenko, N. (2023). Problemy normatyvnoho rehuliuvannia derzhavnoi reiestratsii henomnoii informatsii liudyny [Issues of Normative Regulation of State Registration of Human Genomic Information]. Copernicus. Political and Legal Studies. Vol. 2. Is. 2. DOI: 10.15804/CPLS.2023206 [in Ukrainian].
Petriaiev, S. Yu., Trofymenko, M. V. (2010). Shchodo pytannia formuvannia natsionalnoi bazy DNK-danykh v Ukraini [Regarding issue of forming national DNA database in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. № 3 (7). URI: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/5569 [in Ukrainian].
Santos, F., Machado, H., Silva, S. (2013). Forensic DNA databases in European countries: is size linked to performance? Life Sciences, Society and Policy. Vol. 9. Art. 12. URL: https://link.springer.com/article/10.1186/2195-7819-9-12.
Stepaniuk, R. L., Husieva, V. O. (2024). Suchasni kryminalistychni zasoby ta metody protydii zlochynnosti [Modern forensic tools and methods of combating crime] : navch. posib. Kharkiv. URL: https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi78/0058151.pdf [in Ukrainian].
Stepaniuk, R. L., Perlin, S. I., Kikinchuk, V. V. ta in. (2022). Kryminalistychne doslidzhennia DNK: tekhnolohii ta mozhlyvosti [Forensic DNA research: technologies and capabilities] : navch. posib. Vyd. 2-he, pererob. ta dopov. Kharkiv. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/4a11e370-44d1-45ed-9838-dc0918c7c429/content [in Ukrainian].
Tuazon, O. M. (2021). Universal forensic DNA databases: acceptable or illegal under the European Court of Human Rights regime? Journal of Law and the Biosciences. Vol. 8. Is. 1. DOI: 10.1093/jlb/lsab022.
Vailly, J., Bouagga, Y. (2019). Opposition to the Forensic Use of DNA in France: The Jurisdiction and Veridiction Effects. BioSocieties. Vol. 15. No. 3. DOI: 10.1057/s41292-019-00150-y.
Voultsos, P., Njau, S., Tairis, N., et al. (2011). Launching the Greek forensic DNA database. The legal framework and arising ethical issues. Forensic Science International. Genetics. Vol. 5. Is. 5. DOI: 10.1016/j.fsi-gen.2010.08.013.
