Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень, учинених у сфері надання професійної правничої допомоги

Анотація

Мета статті — розробити класифікацію кримінальних правопорушень, учинених у сфері надання професійної правничої допомоги на підставі врахування кримінально-правових і криміналістичних критеріїв. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс загальнонаукових (аналіз і синтез, індукція і дедукція) та спеціальних (діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, узагальнення) методів наукового пізнання. Доведено, що криміналістична класифікація кримінальних правопорушень є одним із провідних інструментів наукового пізнання та практичної організації розслідувань. Вона не лише класифікує кримінальні правопорушення за суттєвими ознаками, а й створює підґрунтя для розроблення окремих криміналістичних методик розслідування різного рівня узагальнення. Проведене узагальнення наукових підходів демонструє різноманітність критеріїв класифікації кримінальних правопорушень проти правосуддя: від визначення об’єкта посягання та особи правопорушника до врахування способів учинення та наслідків. Водночас жоден із відображених підходів не охоплював цілком кримінальні правопорушення, що зазіхають на сферу надання професійної правничої допомоги, а отже — і їхню класифікацію. Саме ця прогалина стала підставою для розроблення авторської криміналістичної класифікації цієї групи кримінальних правопорушень. Запропонований нами підхід передбачає виокремлення таких основних критеріїв: об’єкт кримінального правопорушення й особливості предмета посягання, суб’єкт учинення кримінального правопорушення, спосіб та обстановка його вчинення, наслідки та застосовані знаряддя (засоби). Це дало змогу виокремити правопорушення проти життя та здоров’я адвокатів, злочини, що зазіхають на безпеку і свободу їхньої діяльності, майнові зазіхання, а також діяння, спрямовані на порушення гарантій незалежності адвокатури й конфіденційності професійної діяльності. Розроблена криміналістична класифікація не лише заповнює наявну прогалину в науці, а й має практичне значення. Вона створює підґрунтя для розроблення видових методик розслідування, оптимізації планування досудового розслідування, формування тактичних прийомів і прогнозування поведінки злочинців. Окрім того, її застосування сприятиме зміцненню гарантій незалежності адвокатури, підвищенню ефективності захисту прав осіб і довіри до системи правосуддя.