Судово-експертні порівняльні дослідження ґрунтів методом спорово-пилкового аналізу з використанням дискримінантного аналізу проєкцій на латентні структури
DOI:
https://doi.org/10.32353/khrife.1.2021.16Ключові слова:
судова палінологія, ґрунт, мікроскопія, таксономічний склад, відсотковий вміст, дискримінантний аналіз проєкцій на латентні структури.Анотація
Уже понад 50 років у всьому світі під час розслідування злочинів використовують дані спорово-пилкового аналізу. Найчастіше пилок і спори досліджують під час виконання комплексної криміналістичної експертизи ґрунтів.
Широке застосування спорово-пилкового аналізу зумовлено значною мірою такими специфічними особливостями пилку та спор, як величезна кількість їх продукування рослинами, здатність зберігатися в ґрунтах, наявність характерних морфологічних особливостей, що дають змогу розрізняти й визначати окремі таксони і т. ін.
У Білорусі метод спорово-пилкового аналізу також знайшов застосування під час виконання судової ґрунтознавчої експертизи: його частіше застосовують для вирішення ідентифікаційних завдань під час порівняльних досліджень для встановлення належності ґрунтових нашарувань на речових доказах ділянці місцевості. Його головна перевага полягає в тому, що це багатокомпонентний аналіз, який дає змогу оцінювати як склад палі-нофлори, так і відсотковий вміст одразу декількох десятків компонентів спорово-пилкових спектрів, що містяться в ґрунтових зразках. Тому для визначення належності ґрунтових нашарувань певній локальній ділянці місцевості найбільш інформативними є саме дані спорово-пилкового аналі-зу, що дають змогу експертам на підставі певного таксономічного складу пилку і спор та процентного вмісту компонентів спектрів дійти найбільш обґрунтованих висновків.
Виявлення пилку і спор у досліджуваних пробах у кількості, достатній для порівняльного дослідження, дає змогу статистично обробити дані мі-кроскопічного вивчення зразків. Статистичне оброблення результатів — одна з характерних ознак спорово-пилкового аналізу як методу, що відрізняє його від решти методів, які застосовують у комплексній експертизі ґрунтів.
Посилання
Abdulrahaman, A. A., Al Sahli, A. A., Okoli, J. U. (2018). The use of soil palynomorphs in forensics. Journal of Applied Sciences and Environmental Management. Vol. 22. No. 1. P. 85—89. DOI: https://doi.org/10.4314/jasem.v22i1.15 (data obrashche-niia: 20.02.2021).
Horrocks, M., Coulson, S. A., Walsh, K. A. J. (1998). Forensic palynology: variation in the pollen content of soil surface samples. Journal of Forensic Science. Vol. 43. Is. 2. P. 320—323. DOI: https://doi.org/10.1520/JFS16139J (data obrashcheniia: 20.02.2021).
Kherif, F., Latypova, A. (2020). Principal component analysis. Machine Learning. P. 209—225.
Khokh, A. N., Rylova, T. B. (2018). Dokazatelstvennoe znachenie sporovo-pyltsevogo analiza pri issledovanii veshchestvennykh dokazatelstv. Voprosy kriminologii, kriminalistiki i sudebnoi ehkspertizy. № 1 (43) [in Russian].
Kumari, M., Sankhla, M. S., Nandan, M., Sharma, K., Kumar, R. (2017). Role of forensic palynology in crime investigation. IJournals: International Journal of Social Rel-evance & Concern. Vol. 5. Is. 3. P. 1—13.
Larina, T. V. (1972). Ispolzovanie metoda sporovo-pyltsevogo analiza pri kriminalistich-eskom issledovanii pochv dlia lokalizatsii uchastkov mestnosti. Problemy ehks-pertizy rastitelnykh obieektov. Moskva [in Russian].
Marumo, Y. (2003). Forensic examination of soil evidence. Japanese Journal of sci-ence and technology for identification. No 7. Is. 2. P. 95—111. DOI: https://doi. org/10.3408/jasti.7.95 (data obrashcheniia: 20.02.2021).
Ochando, J. et al. (2018). Forensic palynology revisited: Case studies from semi-arid Spain. Review of palaeobotany and palynology. Vol. 259. P. 29—38. DOI: https:// doi.org/10.1016/j.revpalbo.2018.09.015 (data obrashcheniia: 20.02.2021).
Pereira, J. S. R., Ribeiro, H., Abreu, I. (2019). Spatial and temporal environmental pollen analysis of footwear worn in the area of Barcelos, North-West Portugal, in a fo-rensic context. Aerobiologia. Vol. 36. No 3. P. 1—6. DOI: https://doi.org/10.1007/ s10453-019-09598-8 (data obrashcheniia: 20.02.2021).
Reis, C. I., Coimbra-Dores, M. J., Rebelo, M. T., Faria, M. S. (2019). Palynological anal-ysis of soil in Portugal: potential for forensic science. Palynology. Vol. 43. Is. 4. P. 585—595. DOI: https://doi.org/10.1080/01916122.2018.1503199 (data obrash-cheniia: 20.02.2021).
Riding, J. B. (2021). A guide to preparation protocols in palynology. Palynology. Vol. 45. Is. 1. P. 1—110. DOI: https://doi.org/10.1080/01916122.2021.1878305 (data obrashcheniia: 20.02.2021).
Ruiz-Perez, D. et al. (2020). So you think you can PLS-DA? BMC bioinformatics. Vol. 21. Is. 1. P. 1—10. DOI: https://doi.org/10.1186/s12859-019-3310-7 (data obrashcheniia: 20.02.2021).
Sampaio, P. S. et al. (2020). Identification of rice flour types with near-infrared spectros-copy associated with PLS-DA and SVM methods. European Food Research and Technology. Vol. 246. Is. 3. P. 527—537. DOI: https://doi.org/10.1007/s00217-019-03419-5 (data obrashcheniia: 20.02.2021).
Walter, O. J., Adekanmbi, O. H., Olowokudejo, J. D. (2019). Palynological and Litholog-ical Investigation of Forensic Materials at the University of Lagos, Nigeria: First Experimental Palynological Approach in Nigeria. Journal of Forensic Science & Criminology. Vol. 7. Is. 1. P. 104.
Wiltshire, P. E. J. (2016). Protocols for forensic palynology. Palynology. Vol. 40, Is. 1. P. 4—24. DOI: https://doi.org/10.1080/01916122.2015.1091138 (data obrash-cheniia: 20.02.2021).
