Особливості оцінювання посмертного інтервалу для розслідування злочинів
DOI:
https://doi.org/10.32353/khrife.2.2021.10Ключові слова:
судово-медична експертиза трупів; судово-медична танатологія; давність настання смерті; оцінювання посмертного інтервалуАнотація
Поміж інших, до обов’язків слідчих поліції належить розслідування насильницьких смертей, коли бракує інформації про особливості настання смерті. Огляд трупа необхідний у більшості випадків настання насильницької смерті, саме тому існує потреба у правильному оцінюванні різноманітних ознак на трупі, оскільки це може допомогти слідчим — надати важливу інформацію про вбивство, якщо таке сталося. До судово-медичних експертів можуть виникнути різні запитання, одним з яких є визначення давності настання смерті.
Метою цього дослідження є надання рекомендацій щодо використання методів оцінювання посмертних змін за даними судово-медичної експертизи відповідно до стану тіла, особливостей навколишнього середовища місця події й решти чинників, які необхідно зафіксувати на місці знаходження трупа.
Методичні рекомендації, уміщені у цьому матеріалі, складено відповідно до вимог чинного законодавства, яке визначає правила й порядок проведення судово-медичних експертиз.
Посилання
Bokarius, N. S. (1918). Svedeniia k prakticheskim rabotam, neobkhodimye pri vypolnenii i sdache ikh studentami meditsinskogo fakulteta Kharkovskogo universiteta na proizvodimykh imi prakticheskikh zaniatiiakh po sudebnoi meditsine [Information on practical works required when performing and passing them by students of the medical faculty of Kharkiv University at conducted by them practical classes in forensic medicine]. Vyp. 13. Svedeniia k sostavleniiu protokola sudebno-meditsinskogo vskrytiia. Kharkov [in Russian].
Bokarius, N. S. (1925). Pervonachalnyi naruzhnyi osmotr trupa pri militseiskom i rozysknom doznanii [The initial external examination of the corpse while police and crime investigation inquiry]. Kharkov [in Russian].
Christensen, A. M., Passalacqua, N. V., Bartelink, E. J. (2014). Forensic Anthropology: Current Methods and Practice. Amazon.com Services LLC.
Cordeiro, C., Ordóñez-Mayán, L., Lendoiro, E., Febrero-Bande, M., Vieira, D. N., MuñozBarús, J. I. (2019). A reliable method for estimating the postmortem interval from the biochemistry of the vitreous humor, temperature and body weight. Forensic Science International. Vol. 295. DOI: 10.1016/j.forsciint.2018.12.007.
Elgawish, R., Abdelrazek, H. M., Desouky, A., Mohamed, R. M. (2021). Determination of postmortem interval through histopathological alterations and collagen evaluation in the prostate of Wistar albino rats. Zagazig Journal of Forensic Medicine and Toxicology. Vol. 19. Is. 2. DOI: 10.21608/ZJFM.2021.63677.1071.
Guerrero-Urbina, C., Sol, M. del, Fonseca, G. M. (2020). Histochemical and Immunohistochemical Methods for the Postmortem Interval Estimation in Human Tissues: A Review. International Journal of Morphology. Vol. 38. No. 2. DOI: 10.4067/S0717- 95022020000200241.
Harvey, M., Gasz, N., Voss, S. (2016). Entomologybased methods for estimation of postmortem interval. Research and Reports in Forensic Medical Science. Vol. 6. DOI: 10.2147/RRFMS.S68867.
Henssge, C., Madea, B. (2004). Estimation of the time since death in the early post-mortem period. Forensic Science International. Vol. 144. Is. 2—3. DOI: 10.1016/j.forsciint.2004.04.051.
Hryhorian, E. K., Myroshnychenko, M. S. (2020). Osoblyvosti pisliasmertnykh morfolohichnykh zmin matky [Features of postmortem morphological changes of the uterus]. Morphologia. T. 14. № 4 [in Ukrainian].
Hurov, O. M., Kondratenko, V. L., Burchynskyi, V. H., Hladkykh, D. V. (2017). Suchasnyi alhorytm sudovomedychnoi diahnostyky davnosti nastannia smerti u rannii postmortalnyi period [Modern algorithm on forensic diagnosis of prescription of death coming in the early postmortem period] : metod. rek. Kyiv [in Ukrainian].
Konoval, N. S. (2019). Zakonomirnosti postmortalnykh strukturno-biokhimichnykh zmin miazovoi tkanyny diafrahmy: znachennia dlia sudovomedychnoi diahnostyky davnosti nastannia smerti [Patterns of postmortem structural and biochemical changes of diaphragm muscle tissue: significance for forensic diagnosis of prescription of death coming]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. T. 19. № 1 (65). DOI: 10.31718/2077-1096.19.1.71 [in Ukrainian].
Muñoz-Barús, J. I., Rodríguez-Calvo, M. S., SuarezPeñaranda, J. M., Vieira, D. N., CadarsoSuárez, C., Febrero-Bande, M. (2009). PMICALC: an R code-based software for estimating post-mortem interval (PMI) compatible with Windows, Mac and Linux operating systems. Forensic Science International. Vol. 194. DOI: 10.1016/j.forsciint.2009.10.006.
Olkhovsky, V., Grygorian, E., Myroshnychenko, M., Kozlov, S., Suloiev, K., Polianskyi, A., Kaplunovskyi, P., Fedulenkova, Yu., Borzenkova, I. (2021). Morphological features of the uterus in women at different time intervals of the postmortem period as diagnostic criteria for establishing the postmortem interval. Wiadomości Lekarskie. Vol. 74. Is. 4.
Salam, H. F. A., Shaat, E. A., Abdel Aziz, M.H., Moneim Sheta, A. A., Mohammed Hussein, H. A. S. (2012). Estimation of postmortem interval using thanatochemistry and postmortem changes. Alexandria Journal of Medicine. Vol. 48. Is. 4. DOI: 10.1016/j.ajme.2012.05.004.
Sharma, R., Garg, R. K., Gaur, J. R. (2015). Various methods for the estimation of the post mortem interval from Calliphoridae: A review. Egyptian Journal of Forensic Sciences. Vol. 5. Is. 1. DOI: 10.1016/j.ejfs.2013.04.002.
Shrestha, R., Kanchan, T., Krishan, K. (2021). Methods оf Estimation оf Time Since Death. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ books/NBK549867.
Usumoto, Y., Kudo, K., Tsuji, A., Ihama, Y., Ikeda, N. (2019). Predictive equation to estimate postmortem interval using spectrophotometric blood-colour values. Medicine, Science and the Law. Vol. 59. Is. 1. DOI: 10.1177/0025802418819611.
