ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ДЕРЕВИННО-КІЛЬЦЕВИХ ХРОНОЛОГІЙ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

Надано спробу оцінити потенціал використання дендрохронологічної інформації в комбінації з методами багатомірного статистичного аналізу для встановлення регіональної належності соснових пиломатеріалів. Розрахунки параметрів радіального приросту (з точністю до 0,01 мм) виконували за допомогою автоматизованого робочого місця Dendroexp. У результаті проведених досліджень було побудовано 85 узагальнених стандартизованих деревинно-кільцевих хронологій (ДКХ). Стандартизація проводилася окремо для кожного дерева з наступним усередненням індексів радіального приросту по об’єкту (тобто за тимчасовими пробними площами) методом простої 5-річної ковзної середньої. Надалі в отриманих хронологиях розглядався проміжок тривалістю в 60 років. Розраховані статистичні параметри, такі як коефіцієнт синхронності, коефіцієнт чутливості та ін., підтвердили той факт, що всі аналізовані ДКХ є репрезентативними, а тому можуть бути використані в дендроекологічних дослідженнях. Для відповіді на питання, чи існують у межах Республіки Білорусь деякі групи/регіони, подібні за динамікою радіального приросту, використовували кластерный аналіз у програмі Statistica 10.0. У результаті було виділено 8 кластерів однорідних деревинно-кільцевих хронологій сосни звичайної, подібних за динамікою радіального приросту. Таким чином, за допомогою запропонованого алгоритму кластерного аналізу можна проаналізувати значний масив кількісних дендрохронологічних даних, що, поряд з іншими характеристиками ДКХ (загальною тенденцією графіків, вираженими періодами гноблень, коефіцієнтами кореляції й синхронності та ін.), дозволить із великим ступенем вірогідності вирішувати завдання зі встановлення місця зростання зрубаної деревини сосни й підтвердженняя декларируюмого місця її заготовки.